До чого призведе заборона одноразового пластику - «Зелений» подкаст

Ваш браузер не підтримує аудіоплеєр. Щоб не пропускати нові випуски, підписуйтесь на подкаст та слухайте нас у Apple Podcasts, CastBox, Яндекс.Музиці, Google Podcasts, Spotify. А ще підписуйтесь на наш телеграм-канал. Будемо раді зворотного зв'язку - пишіть нам на [email protected], відповіді на які питання ви не змогли знайти і когось із експертів хотіли б почути у нас у підкасті.

Пластикові пакети, склянки та трубочки для напоїв для багатьох людей, які думають про екологію, вже стали символами абсолютного зла. Одноразові пластикові предмети не розкладаються десятиліттями, або навіть століттями. Потрапляючи в океан, вони вбивають риб та тварин, які приймають їх за їжу. За даними Greenpeace, щорічно близько 100 тис. морських тварин та понад 1 млн морських птахів гинуть від ковтання пластикових предметів. Деякі виробники з власної ініціативи прагнуть замінити одноразову пластикову упаковку та деякі товари із пластику на більш екологічні альтернативи. Їх роблять із паперу, дерева, бамбука або біополімерів, які виробляють із рослинної сировини. А в деяких країнах виробництво та застосування одноразового пластику вже обмежене законодавчо. Однак заміна одноразового пластику на такі еко-альтернативи, на жаль, не означає, що планету буде врятовано від сміття. Ведуча подкаста – Анастасія Чижевська, засновниця бюро екологічної освіти «Састейнбл» та блогер.

Таймлайн бесіди

0:14 — Чому забороняють одноразовий пластик 01:23 — У яких країнах вже заборонено одноразовий пластик 03:06 — Як у Росії збираються обмежити одноразовий пластик 05:15 — Чому біорозкладне, але одноразове — це теж погано 10:23 — Проблеми переробки біорозкладу упаковки 11:42 - Коли перехід на біорозкладається - це просто маркетинг 13:57 — Що можна робити ретейлу, громадському харчуванню та кожному з нас

Де вже заборонили одноразовий пластик

За даними Greenpeace, заборона на різні товари із одноразового пластику діє у 130 країнах. З липня 2021 року на всій території Євросоюзу набула чинності заборона на 10 видів одноразового пластику. Заборонені пластикові пакети, ватяні палички, пластикові столові прилади, тарілки, трубочки, мішалки для напоїв, тримачі для повітряних куль, біорозкладні вироби з пластику, що оксорозкладається, контейнери для їжі і стаканчики з полістиролу.

В Африці понад 15 країн або заборонили повністю пластикові пакети, або стягують за них податок. Наприклад, у Кенії пластикові пакети заборонені з 2017 року. За виробництво, імпорт чи продаж пакетів там можуть оштрафувати на $40 тис. або позбавити волі терміном до чотирьох років. За використання пакета передбачено штраф від $500 або рік ув'язнення. У Зімбабве з 2018 року заборонено всі одноразові вироби із пластику.

Що з одноразовим пластиком хочуть робити у Росії

У Росії обмеження одноразового пластику планують вводити поступово та зробити обов'язковими з 2024 року. Однак глава Мінпромторгу Денис Мантуров заявляв, що відмовитися від одноразового пластику вже в 2024 році буде неможливо, оскільки виробники полімерних матеріалів зазнають колосальних збитків, що вдарить російську економіку.За оцінкою віце-прем'єр-міністра Вікторії Абрамченко, заборона на одноразовий пластик дозволить вдвічі знизити обсяг поховання відходів на полігонах. Зараз у Росії близько 90% усіх комунальних відходів вивозять на полігони та звалища. Мінприроди розробило перелік із 28 категорій пластикових товарів, які пропонується заборонити. Це непрозорі та кольорові ПЕТ-пляшки, ватяні палички, пластикові підкладки, тарілки, склянки, трубочки, мішалки, столові прилади, упаковки для яєць із полістиролу, кришки для одноразових склянок та ще ряд предметів, які виготовляють із непереробних або важкопереробних полімерів. Майже всім предметів зі списку пропонуються альтернативи. Деякі товари, які зараз не переробляють, збираються замінити на аналоги із пластиків, які переробляються добре. Наприклад, тарілки з полістиролу можна замінити на вироби з поліпропілену, пульпекартону чи біополімерів. Одноразові прилади, трубочки та ватяні палички пропонується робити з паперу, дерева або рослинної сировини.

Однак варто зазначити, що заборона на одноразовий пластик буде введена лише коли налагодять виробництво альтернативних виробів. На це можуть піти роки.

Чому заміна одноразового на одноразове не працює

• У Росії її система роздільного збору відходів поки що недостатньо розвинена.



• Для безпечної утилізації предметів із рослинної сировини, паперу чи дерева потрібна розвинена система компостування. Її в Росії поки що немає. Тому всі ці «еко-альтернативи» з дерева та паперу виявляться на полігоні, де без доступу повітря розкладатимуться роками, як і пластик. Або їх спалять на сміттєспалювальному заводі, що погіршить якість повітря та збільшить викиди CO2.



• Для альтернатив з паперу, дерева і рослин знадобиться дуже багато ресурсів — сировини, води, енергії. Екологічний слід у такої продукції, як правило, більший, ніж у пластикової. Ліси вирубуватимуть, щоб зробити вилку або трубочку, яку викинуть через п'ять хвилин після використання.



• При вирубці лісів вивільняється безліч вуглецю, який дерева поглинають з повітря і накопичують у собі. А целюлозно-паперові комбінати — загалом не найчистіше виробництво, яке супроводжується великою кількістю небезпечних викидів в атмосферу та воду.



• Для виробництва біополімерів вирощуватимуть сою та кукурудзу, тоді як ці поля можна було б використовувати для виробництва продуктів харчування.

Проблеми переробки еко-альтернатив

Одноразове пакування, яке збираються замінити на паперовий, а також одноразовий посуд та прилади використовуються в основному для продуктів харчування. Це означає, що після використання вони залишаються забрудненими залишками їжі. Такий папір не можна здавати в макулатуру, його практично неможливо переробити.

Теоретично така упаковка годиться для заводів, які переробляють упаковку типу TetraPak, говорили раніше у Greenpeace. Але їх у Росії вкрай мало. За даними руху «Роздільний збір», таку упаковку переробляють лише чотири підприємства у країні. У той же час, немає гарантії, що вони будуть готові приймати на переробку брудну упаковку від продуктів.

Інша складність — збирання всієї цієї упаковки та приладів для переробки. Виделки, мішалки для напоїв, трубочки та ватяні палички надто малі, щоб їх без проблем змогли відокремлювати на сортувальних комплексах.А збирати їх окремо від іншої вторинної сировини буде надто трудомістким і економічно невигідно.

Нещодавно російська компанія "ПоліКап" випустила екологічні одноразові склянки без пластику. Виробник заявляє, що склянки роблять із звичайного картону і тому їх можна здавати на переробку як макулатуру. А кришки для них роблять із цукрової тростини і вони повністю розкладаються у навколишньому середовищі за 90 днів. Також їх можна здати для компостування у спеціалізовані компанії.

Але щоб така склянка точно потрапила на переробку, її не можна кинути у звичайний бак для вторинної сировини — на сортуванні її просто не відрізнять від інших склянок із пластиком і викинуть. Крім того, склянка після використання буде забруднена напоєм, а з такими більшість переробників не працюють. До того ж немає гарантій, що кафе, які закупили ці склянки та кришки, будуть готові збирати їх на переробку та оплачувати доставку до переробного підприємства.

Що можуть робити ретейлери та громадське харчування

Торгові мережі та заклади громадського харчування можуть прагнути відмовитися від одноразової упаковки та приладів.

• Продавати продукти на вагу в тару покупця. Зараз у Росії свою тару можна продавати сипучі продукти через дозатори, і навіть те, що треба буде помити чи термічно обробити.



• Розвивати систему рефілу для побутової хімії та косметики, коли рідкий засіб можна купити на розлив у свій флакон. Такий проект просуває компанія Біо-Міо.



• Використовувати принцип оборотної тари. Приклад — британський проект Loop, який співпрацює з багатьма популярними брендами як харчовими, так і косметичними. Вони продають побутову хімію, косметику та продукти у багаторазовій тарі з невеликою націнкою.Коли покупець повертає тару, він отримує заставу.



• У кафе також може використовуватися принцип оборотної тари, коли покупець бере напій на винос у багаторазову склянку, яку надає заклад. У вартість напою входить і заставна вартість склянки. Потім людина повертає тару та отримує заставу назад. У Росії, наприклад, є обслуговування оборотного багаторазового посуду «Зворотня».



• Для фестивалів, ярмарків та інших заходів існує капшеринг. Відвідувачі під заставу беруть багаторазову склянку і купують у неї напої, а на виході повертають її та отримують заставу назад. Або забирають із собою як сувенір. У Росії капшеринг просуває, зокрема, компанія HappyCup.



• Кафе та ресторани можуть намагатися максимально відмовлятися від одноразового посуду та приладів, давати трубочки за запитом, а не до кожного напою, заохочувати знижками клієнтів із багаторазовими кухлями, нагадувати відвідувачам про можливість взяти каву у звичайній керамічній чашці та випити її за столиком.

Чому потрібно відмовитись від пластикових пакетів

Поговоримо про один із найшкідливіших видів сміття - викинуті використані пластикові пакети. Вони не розкладаються понад 100–150 років.

Людину називають головною та єдиною причиною забруднення навколишнього середовища. Здавалося б, природа створила розумну двоногу істоту, яка могла б її підтримувати та захищати. Але щось пішло не так.

Забруднення природи людиною

Сьогодні свідомі люди всього світу б'ють на сполох, адже забруднення планети зростає жахливими темпами. Якщо нічого не міняти, то нашим онукам ми залишимо не прекрасну «блакитну планету», а неживе звалище.

І сьогодні ми обговоримо забруднення природи людиною.При цьому йтиметься про таку нешкідливу на перший погляд річ, як пластиковий пакет. Так, ті пакети, з якими на вулицях ми щодня бачимо тисячі людей. Поліетиленові пакети набули популярності в США лише кілька десятків років тому. Покупці швидко оцінили зручність нового матеріалу і пластик міцно увійшов у повсякденне життя. Поліетиленові пакети видалися революцією – міцні, зручні, дешеві. Лише через роки стало зрозуміло, яку величезну шкоду вони завдають екології.

Справа в тому, що викинуті використані пакети не розкладаються понад 100–150 років. Іншими словами, перші пластикові пакети, випущені в 50-х роках, не розклалися ще й наполовину. Не дивно, що багато місць і водоймищ планети перетворилися на справжні пластикові звалища.

Вчені заявляють, що щорічно людство використовує близько 4 трлн поліетиленових пакетів. Уся ця величезна маса потрапляє в екосистему та руйнує її. Поліетиленові пакети знищують на рік понад 1 мільйон птахів, 100 тисяч морських ссавців та незліченну кількість риб.

У Світовий океан щорічно потрапляє близько 6,5 мільйонів тон сміття, більшу частину якого складають пластикові відходи. У морській дослідній організації «Альгаліта» заявляють, що приблизно четверта частина водної гладі вже покрита плаваючими пластиковими відходами. Така лякаюча обставина не може не викликати занепокоєння, тому в багатьох країнах уже серйозно обмежують і навіть забороняють використання поліетиленових пакетів у побуті, пропонуючи замість них екологічніші аналоги: довговічні сумки або паперові пакети (які розкладаються за пару тижнів).

Як із пластиковим сміттям борються у різних країнах:

• У Данії проблему побачили ще 1994 року та обклали безкоштовні поліетиленові пакети податком. Це допомогло знизити популярність такої тари приблизно вдесятеро.



• У Німеччині збирання пакетів та їх вторинна переробка лягають на плечі продавців та розповсюджувачів упаковки.



• У Танзанії за виробництво, ввезення або навіть торгівлю поліетиленовими пакетами можна сісти у в'язницю або отримати штраф у кілька тисяч доларів.

• Англійці ще в 2004 році розробили і випустили на ринок пакети, що саморозкладаються. Протягом кількох років така тара розпадається на воду та вуглекислий газ.



• В Італії поліетиленові пакети заборонені ще з 2011 року, тож покупцю не обійтися без надійної сумки чи біопакету.



• Французи на батьківщині з 2016 року повністю заборонили поліетиленові пакети. А з 2020-го відмовляться і від пластикового посуду.

З 1 жовтня і в Грузії набув чинності закон, який забороняє використання поліетиленових пакетів, товщина яких менше 15 мікронів. Тепер кожна компанія зобов'язана наносити свої назву і логотип на пакет, що випускається. Більше того, з квітня 2019-го пластикові пакети в Грузії стануть поза законом, а їм на зміну прийде тара, що розкладається. Тішить, що більшість простих громадян підтримують подібну ініціативу уряду та свідомо жертвують своїм комфортом, щоб припинити забруднення навколишньої природи. Можливо, і нам слід припинити вигадувати друге життя пластиковим пляшкам і припинити користуватися пластиковим посудом, щоб наші нащадки не пожинали гірких плодів нашого бездумного та егоїстичного побуту. опубліковано econet.ru

Виникли питання, поставте їх тут.

P.S. І пам'ятайте, лише змінюючи своє споживання - ми разом змінюємо світ! © econet

Сподобалася стаття? Напишіть свою думку у коментарях.

Все, що вам потрібно знати про забруднення пластиком

Цього року Всесвітній день довкілля – п'ятдесяте щорічне вшанування планети – присвячений кризі забруднення пластиком. У чому причина? Людство щорічно виробляє понад 430 мільйонів тонн пластику, дві третини з яких є товарами-одноденками, які незабаром перетворюються на сміття, заповнюючи світовий океан і найчастіше потрапляючи в харчовий ланцюжок людини.

«Багато людей не знають, що матеріал, який входить у наше повсякденне життя, може значно впливати не тільки на дику природу, але також на клімат і здоров'я людини», – розповідає Льоренс Мілаї Канальс, керівник ініціативи за життєвий цикл Програми ООН з навколишнього середовища. середовищі (ЮНЕП).

Познайомтеся з нашою статтею пояснення, щоб краще дізнатися про кризу пластикового забруднення.

Чому забруднення пластиком є ​​серйозною проблемою?

Доступний за ціною, міцний та гнучкий пластик огорнув сучасне життя, проявляючись у всьому – від упаковки до одягу та косметичних засобів. Але ж він і викидається у величезних масштабах: щороку понад 280 мільйонів тонн пластикових товарів-одноденок стають сміттям.

Загалом 46 відсотків пластикового сміття викидається на звалище, тоді як 22 відсотки непрофесійно утилізуються та перетворюються на відходи. На відміну від інших матеріалів, пластик не піддається біологічному розкладу. На його руйнування може піти до 1000 років, тому, коли його викидають, він накопичується у навколишньому середовищі доти, доки не досягне критичної точки.Такого роду забруднення душить морську флору і фауну, завдає шкоди ґрунту та отруює підземні води, а також може призвести до серйозних наслідків для здоров'я людини.

Чи є забруднення довкілля єдиною проблемою, спричиненою пластиковими відходами?

Ні, він також сприяє кліматичній кризі. Виробництво пластику – один із найенергоємніших виробничих процесів у світі. Матеріал виготовляється з такого викопного палива, як сира нафта, яка за допомогою нагрівання та добавок перетворюється на полімер. У 2019 році виробництво пластмас спричинило викиди 1,8 мільярда метричних тонн парникових газів – це 3,4 відсотка від загальносвітового обсягу.

Звідки береться весь цей пластик?

Виробництво упаковок є найбільшим у світі джерелом одноразових пластикових товарів-відходів. Приблизно 36 відсотків всіх пластмас, що виробляються, використовується для упаковки. Сюди входять одноразові пластикові контейнери для харчових продуктів та напоїв, 85 відсотків з яких потрапляють на офіційні та стихійні звалища.

Сільське господарство – ось ще одна галузь, де пластик поширений повсюдно: він використовується у всьому, від покриття насіння до плівки, що мульчує. Ще одним важливим джерелом є рибна промисловість. Згідно з недавніми дослідженнями, тільки з промислових знарядь лову в океани потрапляє понад 100 мільйонів фунтів пластику. Індустрія моди – інший великий споживач пластику. Близько 60 відсотків матеріалів, з яких виготовляється одяг – це пластик, включаючи поліестер, акрил та нейлон.

Люди говорять про мікрочастинки пластику. Що таке?

Це крихітні частинки пластику завдовжки до 5 мм.Вони містяться у всьому – від шин до косметичних засобів, які містять мікрокульки, крихітні частинки, що використовуються як відлущувальні засоби. Іншим ключовим джерелом є синтетичні тканини. При кожному пранні одягу, з нього відшаровуються крихітні пластикові волокна, які називають мікроволокнами - різновид мікрочастинок пластику. Тільки в результаті прання у світовий океан щорічно викидається близько 500 тисяч тонн пластикових мікроволокон, що відповідає майже трьом мільярдам сорочок із поліестеру.

Які заходи вживаються проти пластикового забруднення?

2022 року держави-члени ООН погодили резолюцію, спрямовану на припинення пластикового забруднення. Міжурядовий комітет із ведення переговорів розробляє юридично обов'язковий документ щодо боротьби із забрудненням пластиком, з метою його остаточного доопрацювання до кінця 2024 року. Важливо відзначити, що переговори були зосереджені на заходах, що враховують весь життєвий цикл пластмас, від вилучення та розробки продукту до виробництва та поводження з відходами, що відкриває можливості для переробки відходів до їх створення в рамках економічної процвітаючої моделі замкнутого циклу.

Голова Асамблеї ООН з навколишнього середовища опускає молоток на честь ухвалення резолюції. Фото: ЮНЕП

Що ще потрібно зробити?

Незважаючи на позитивні новини про зміни, поточних зобов'язань урядів та промисловості недостатньо. Щоб ефективно боротися із кризою пластикового забруднення, необхідні системні зміни.Це означає перехід від нинішньої лінійної економіки виробництва та споживання пластмас, яка зосереджена на виробництві, використанні та утилізації матеріалу до економічної моделі замкнутого циклу, при якій вироблений пластик зберігається в економіці якомога довше за найвищою ціною.

Як країни можуть втілити це у реальність?

Країнам необхідно заохочувати інновації та надавати стимули підприємствам, які відмовляються від непотрібних пластмас. Податки необхідні для стримування виробництва або використання одноразових пластикових товарів, тоді як податкові пільги, субсидії та інші податкові стимули необхідно запроваджувати для заохочення альтернатив, таких як багаторазове використання. Необхідно також покращити інфраструктуру поводження з відходами. Уряди також можуть брати участь у роботі Міжурядового комітету з переговорів для вироблення юридично обов'язкового документа, спрямованого на боротьбу із забрудненням пластиком, у тому числі морського середовища.

Як звичайна людина може брати участь у вирішенні проблеми пластикового забруднення?

У той час як криза, пов'язана із забрудненням пластиком, потребує системної реформи, індивідуальний вибір справді має значення. Наприклад, змінити поведінку, щоб по можливості уникати одноразових пластикових товарів. Якщо використання товарів, зроблених із пластику, неминуче, слід використовувати їх повторно або за призначенням доти, доки їх більше не можна буде використовувати і тільки після цього їх слід переробити або утилізувати належним чином. Беріть із собою у продуктовий магазин свої сумки і, по можливості, намагайтеся купувати місцеві та сезонні продукти, які вимагають менше пластикової упаковки та транспортування.

Чи повинен я чинити тиск на уряд і підприємства в рамках боротьби з пластиковим забрудненням?

Так. Одна з найважливіших дій, яку може зробити кожна людина, – це забезпечити, щоб її думка була почута, поговоривши з місцевими представниками влади про важливість проблеми та надавши підтримку підприємствам, які прагнуть скоротити кількість одноразових пластикових товарів у своїх ланцюжках поставок. Крім того, кожна людина може висловити свою підтримку в соціальних мережах. Якщо люди бачать, що компанія невиправдано використовує пластик (наприклад, одноразову пластикову плівку, якою покривають фрукти у продуктовому магазині), вони можуть зв'язатися з ними та попросити змінити підходи.

Для отримання додаткової інформації про те, як ви можете допомогти впоратися із кризою пластикового забруднення, скачайте практичний посібник із боротьби із забрудненням пластиком.

Всесвітній день довкілля

Всесвітній день довкілля, який ми щорічно відзначаємо 5 червня, є найбільшим міжнародним днем ​​довкілля. Захід проводиться під егідою ЮНЕП, починаючи з 1974 року, і перетворився на найбільшу глобальну платформу для пропаганди екологічних ідей, де мільйони людей з усього світу беруть участь у захисті планети. Цього року Всесвітній день довкілля буде присвячено вирішенню проблеми забруднення пластиком.